На борту «Боїнга» авіакомпанії Malaysia Airlines, який, за попередньою інформацією, був збитий над Східною Україною 17 липня, перебували лікарі, вчені та громадські діячі, які прямували на міжнародну конференцію з питань СНІДу в Мельбурн. Серед загиблих був, зокрема, колишній президент Міжнародного товариства боротьби зі СНІДом Юп Ланге – один з провідних фахівців у світі в цій галузі, а також прес-секретар Всесвітньої організації охорони здоров'я Гленн Томас. За попередніми даними, в результаті катастрофи загинули шість фахівців з питань боротьби зі СНІДом. Ми висловлюємо щире співчуття рідним і близьким наших колег, які загинули в цій страшній катастрофі...

Лайнер був збитий 17 липня над територією Донецької області України, де продовжуються зіткнення українських військових та сепаратистів. Хто випустив зенітну ракету, поки не відомо.

Юп Ланге (Joep Lange) займався дослідженням вірусу імунодефіциту людини з 1980-х років, коли хвороба була виявлена. З 1992 по 1995 рік вчений очолював відділення клінічних досліджень і розробок Глобальної програми ВООЗ з боротьби зі СНІДом. У 2001 році Ланге заснував у Нідерландах некомерційну організацію PharmAccess Foundation, яка допомагала громадянам країн, що розвиваються, отримувати доступ до лікування ВІЛ/СНІДу. З 2002 по 2004 рік дослідник керував Міжнародним товариством боротьби зі СНІДом, яке налічує більш ніж 16 тисяч вчених. Також Ланге був засновником та редактором наукового журналу Antiviral Therapy та керував освітнім онлайн-сервісом для медсестер та лікарів, які працювали з ВІЛ-позитивними пацієнтами. В 2007 році він був нагороджений медаллю Ейкман за досягнення в медицині та міжнародній охороні здоров’я.

Разом з Ланге в авіакатастрофі загинула його дружина Жаклін ван Тонгерен.

Об’єднане агентство ООН з ВІЛ/СНІДу (ЮНЕЙДС) опублікувало заяву, в якій говориться про те, що в авіакатастрофі загинула частина найвидатніших вчених світу, працівників охорони здоров’я та громадських діячів у сфері боротьби з ВІЛ/СНІДом… Виконавчий директор ЮНЕЙДС Мішель Сідібе був вражений цим і зазначив: «Загибель ряду діячів, що боролися зі СНІДом, – це велика втрата в глобальній боротьбі з цією хворобою».

Незважаючи на загибель великої кількості учасників конференції, організатори ухвалили рішення про її проведення. Як пояснила Нобелівський лауреат і один із відкривачів ВІЛ Франсуа Барре-Сінуссі: «Ми так робимо, тому що знаємо: загиблим хотілося б цього».

Початок конференції був запланований на 20 липня, серед її гостей очікувався екс-президент США Білл Клінтон.

Конференція International AIDS Conference (AIDS) 2014 проводиться з 20 по 25 липня 2014 року у виставковому комплексі (Мельбурн, Австралія). Участь у конференції візьмуть більш ніж 14 000 делегатів із 200 країн світу, включаючи більш ніж 1 200 журналістів. Міжнародна конференція із СНІДу – провідна подія для фахівців, які працюють у цій галузі, а також для людей, які живуть з ВІЛ, та інших активістів, що забезпечують відгук на епідемію ВІЛ-інфекції. Конференція проводиться один раз на два роки, за її результатами плануються та здійснюються подальші глобальні заходи з протидії захворюванню.

За матеріалами BBC, ТСН, Lenta.ru, Вокруг света, Синьхуа, УНИАН, polit.ru, aidsactioneurope.org.

Довідка

Йозеф Марія Альберт Ланге, відомий як Юп Ланге (Joep Lange), народився 25 вересня 1954 року в селі Нейєнхаген у нідерландській провінції Лімбург у родині шахтаря. Батько його в дитинстві, після смерті своєї матері, відрікся від католицизму. Мати ж була віруючою католичкою. Як компроміс між батьками син вчився в католицькій францисканській школі, але не служив алтарником у храмі, як багато хлопчиків з віруючих сімей. Коли сім'я після закриття шахти переїхала в протестантську частину Нідерландів, Юп Ланге був вельми здивований, дізнавшись, наскільки інакше в місцевих школах описують події війни за незалежність Нідерландів. У дитинстві він хотів стати письменником, але визнав, що необхідно отримати якусь професію. Поза-як Бертольт Брехт, Антон Чехов і видатний нідерландський поет Ян Якоб Слауерхоф були за освітою лікарями, він теж вирішив вступити на медичний факультет.

У 1981 році він став доктором медицини в Амстердамському університеті, а в 1987 році там же захистив дисертацію. Проблемою лікування СНІДу Йозеф Ланге почав займатися ще з 1982 року. У 2006 році він став професором медицини в Академічному медичному центрі Амстердамського університету. Також він працював у Міжнародному центрі противірусної терапії (International Antiviral Therapy Evaluation Centre) в Амстердамі та в нідерландсько-австралійському проекті дослідження ВІЛ (HIV Netherlands Australia Research Collaboration), який базується в Таїланді. Ланге був засновником і головним редактором наукового журналу Antiviral Therapy. З 1992 по 1995 рік Йозеф Ланге очолював програму клінічних досліджень і розробки ліків в рамках Глобальної програми по боротьбі зі СНІДом Всесвітньої організації охорони здоров'я. У 2007 році він був нагороджений медаллю Ейкман – нідерландською нагородою в галузі медичних досліджень.

Ланге став одним із перших активно розвивати метод комбінованої терапії СНІДу, який зараз відомий під назвою «високоактивна антиретровірусна терапія» (highly active antiretroviral therapy, HAART). Поза-як вірус імунодефіциту людини має велику здатність до мутацій, він може швидко набувати стійкість до використовуваних проти нього ліків. В результаті ефект терапії досягається при прийомі пацієнтом комплексу («коктейлю») з декількох препаратів.

Такі комплекси включають у себе речовини, націлені на різні етапи життєвого циклу вірусу. Як правило, туди входять інгібітори зворотної транскриптази. ВІЛ відноситься до РНК-вірусів, тому, щоб вбудуватися в геном людської клітини, йому необхідно створити на базі своєї молекули РНК молекулу ДНК. Це і робить фермент зворотна транскриптаза. Щоб поміщати її, використовуються специфічні інгібітори. Деякі з них є модифікованими нуклеотидами, які розпізнаються транскриптазою і вбудовуються нею в ланцюжок ДНК, але подальша побудова молекули є неможливою. Є й інші інгібітори, які зараз створюються методом комп'ютерного дизайну ліків. Саме інгібітором зворотної транскриптази був зидовудин (відомий також під назвою Retrovir) – перші ліки проти СНІДу. До речі, в проведенні клінічних випробувань цього препарату брав участь Йозеф Ланге. Зараз розроблено більше десятка інгібіторів зворотної транскриптази, в комплекс ліків, які використовуються для лікування конкретного хворого, як правило, входить не менше трьох з них.

Коли вірус вже побудував молекулу ДНК, він повинен вбудувати її в ДНК клітини. Це робиться за допомогою ферменту інтегрази, відповідно існують інгібітори інтегрази, які також використовуються в терапії. Третій тип речовин – інгібітори протеази. Вони діють на вірус, коли він вже увійшов в ДНК клітини і почав виробляти подібні собі. Для існування поза клітиною вірусів необхідна білкова оболонка – капсида. Її створенню протидіють інгібітори протеази.

Є речовини, які спрямовані на боротьбу з вірусом на етапі його проникнення в клітину. Вони називаються інгібіторами рецепторів входу. Вірус потрапляє в клітину через рецептори CXCR4 і CCR5. Якщо ці рецептори працювати не будуть, клітина залишиться надійно закритою для вірусу. На стан людини відключення цих рецепторів не впливає. Більш того, є рідкісна мутація, при якій вони взагалі відсутні. Люди з такою мутацією в принципі не можуть заразитися ВІЛ. Саме пересадка кісткового мозку від такої людини позбавила від ВІЛ Тімоті Брауна, що став знаменитим «берлінським пацієнтом».

Комбінація з ряду цих препаратів і становить комплексну терапію. Вона не позбавляє пацієнта від СНІДу повністю, але робить вірус неактивним і дозволяє жити звичайним життям за умови регулярного прийому ліків. Не можна назвати єдиного автора ідеї комплексної терапії, над її розвитком працюють сотні вчених, але Йозеф Ланге був у числі перших, хто підтримав її застосування в той час, коли великим впливом ще користувалася ідея монотерапії – використання одного антивірусного засобу. У 1994 році, виступаючи на зустрічі Європейського товариства з лікування СНІДу (European AIDS Clinical Society) в Мілані, він сказав, що тільки комплексна трьохкомпонентна терапія дозволить взяти хворобу під контроль. Час довів його правоту.

Комплексна терапія HAART вдосконалюється, поступово зменшується кількість таблеток, які пацієнт має приймати в день (ще донедавна їх було кілька десятків, зараз може бути менше п'яти). Більше цього, зараз з'явилися схеми антивірусної терапії з одним прийомом препарату на добу. Але HAART, як і раніше, пред'являє високі вимоги до регулярності прийому і точності дозування. Якщо ці вимоги будуть порушені, вірус в організмі людини може отримати стійкість до цих препаратів. Поширення штамів ВІЛ, резистентних до певних антивірусних речовин, ускладнює лікування хворих в майбутньому.

Є й безліч соціальних проблем, пов'язаних з терапією ВІЛ. Препарати, які входять в комплекси HAART, дорогі, і якщо мешканці США і Західної Європи зазвичай можуть собі їх дозволити, то для більшої частини населення Африки вони недоступні. Тоді як зараз більше 95% випадків зараження ВІЛ відбувається в країнах, що розвиваються. У деяких країнах Африки СНІД вийшов на перше місце серед причин смертності. Ці проблеми намагаються вирішити міжнародні організації, активним учасником яких був і Йозеф Ланге.

У 2001 році Ланге заснував в Амстердамі некомерційну організацію PharmAccess Foundation, діяльність якої спрямована на полегшення доступу до ліків від ВІЛ для населення країн, що розвиваються. Також він був керівником проекту в області електронної освіти HIV[e]Ducation, спрямованого на лікарів і медсестер, які працюють з ВІЛ-позитивними пацієнтами. У 2002-2004 роках Йозеф Ланге посідав пост президента Міжнародного товариства дослідників СНІДу (International AIDS Society). Широко відомим стало його висловлювання: «Якщо ми можемо доставити холодну кока-колу або пиво в найвіддаленіші куточки Африки, то не повинно бути неможливим зробити це і з ліками». Для роботи у франкомовних країнах Африки Джозеф Ланге, вже знаний вчений, закінчив курси французької мови.

Йозеф Ланге багато займався питанням профілактики передачі вірусу ВІЛ від матері до дитини. В цілому, прийом матір'ю під час вагітності відповідних препаратів дозволяє в наші дні майже гарантовано рятувати дитину від зараження. Але проблеми знову ж є в країнах, що розвиваються. Грудне вигодовування збільшує шанси зараження, але ВООЗ рекомендує для країн Африки і Азії максимально можливо довгий термін годування дитини грудьми (інша підходяща їжа для немовляти в цих країнах часто недоступна). Дослідження, проведене під керівництвом Йозефа Ланге в Руанді та Уганді, показало, що прийом антивірусних препаратів у період годування знижує ризик зараження дитини до величини менше одного відсотка.

За матеріалами polit.ru.